цим навіяло
От зараз міжнародна мова, латина нового часу – це англійська, подобається це комусь, чи ні. Торгівля, перевезення, наука, розваги, електронні мережі, фінанси… Називатися освіченою людиною і не знати англійської – нонсенс. Решта мов – опціональні. Так само колись було з латиною.
Спостерігав ситуації, коли англійською розмовляли люди, для жодного з яких вона не була рідною. Доволі кумедно (коли ти сам в такій розмові – надто захоплюєшся і не відчуваєш). Уявляю, як кумедно носіям мови таке чути. Хоча вони теж затято кепкують з вимови один одного – всі ці британці, американці, австралійці… та й всередині – вихованець приватної елітної школи навряд чи повністю зрозуміє кокні з лондонського низу, а щирий янкі – фермера з глибинки діксіленду.
Але все ж таки є певні стандарти вимови… хто на ще орієнтується, хто на амерікен інгліш, хто на брітіш… мені, особисто, снобістський класік брітіш до смаку, хехе %)
А от латина… наразі невідомий еталон. Тому у вивченні латини існують школи, які ведуть вічний і безкомпромісний холівар «циклоп чи киклоп», хехе
В середні віки такий еталон живої мови носіїв вже був втрачений, наскільки мені відомо. Але все одно, мабуть, був у кожної визначної наукової школи свій зразок, у відповідності до якого ставили вимову.
От уявляю, як в Празькому, скажімо, університеті, куди зі всієї Європи стікаються до науки слов’яни, кельти, германці, романські народи – як там студенти приколюються з вимови один одного (а тоді вчені люди, які опинялися в інтернаціональному товаристві, дійсно наживо говорили латиною, і на побутові теми також): Карле, скажи-но «Ганнібал прийшов під Канни»! – «Хааніібаль прішов піт Тхани» - муахахаха! От розсмішив, хлопці, давайте ще по пиву і гаудеамуса заспіваємо! %)
Так як сьогодні приколюються над вимовою спудеїв-індусів… от в серіалі «теорія великого вибуху», хоча б… рекомендую, до речі :0)